Поет
Володимир Базелюк,
композитор
Олесь Коляда
Прийдешньому
поколінню
Збірка
пісень
Бердичів
Видавець
: ФОП Мельник М.В.
2016
На фото В.Базелюк та О. Коляда.
«Прийдешньому поколінню» - так називається збірка пісень поета Володимира Базелюка на
музику відомого композитора
і музиканта Олеся Коляди. Це поетичний зріз дійсності, пошук шляхів істини на
перепутті нашого динамічного часу, де
глибоко відчутний поклик до любові, добра, честі та істини, а філософія життя
не залишає бути байдужими наших сучасників.
Пісні
написані українською та російською мовами.
Передмова
Уже
вкотре я хвилююсь, коли виходить у світ моя нова збірочка пісень… Цього разу у
співавторстві з моїм талановитим земляком Володимиром Базелюком. Насамперед
хочу сердечно подякувати йому за розуміння, адже в пісні музика є продовженням
поезії, поетичних задумів. Але буває й так, що потрібно дещо змінити,
доопрацювати як у віршах, так і в мелодиці, гармонії… І тут я хочу особливо
підкреслити, що з Володимиром ми завжди знаходили спільну мову, допомагаючи
один одному у вирішенні творчих питань.
Я
ціную в людях, окрім таланту, насамперед, доброту й порядність. Саме таким і є
Володимир Базелюк. А
завдяки його самобутній поезії у мене народжувалась нова, свіжа мелодика та ритмічні
фігурації… Одним словом, творили ми з великою насолодою і задоволенням.
Сердечні
слова подяки із задоволенням скажу ще одному співавтору, яка брала участь у
створенні Величального твору Романову – талановитій Наталії Мариняк- Панасюк.
Звичайно
ж, ми, автори, розуміємо, що останнє слово за вами, за шанувальниками та
прихильниками традиційної пісні. Та все ж маємо надію, що наші пісні
сподобаються вам і будуть мати тривале життя. А це і є найвище щастя і мета
піснетворців.
Щасливої
дороги тобі, величність – Пісне.
Олесь Коляда, Лауреат Міжнародної
літературно-мистецької премії імені Миколи
Сингаївського
Величальна Романову
|
Достойні нащадки ми князя Романа,
Пишаємось родом славетним своїм.
Горить в нашім серці любов полум’яна
До краю, де батьківський рідний наш дім.
Приспів:
Нехай іде про наш Романів слава,
Щасливим буде наш поліський рід.
Єднаємось, земляцтво, величаво
Під небом синім, ніби льону цвіт!
З надією дивимось в наше майбутнє
І родом романівським ми гордимось.
Ніщо не забуте, ніхто не забутий,
Щоб нашим нащадкам щасливо жилось!
Приспів:
Нехай іде про наш Романів слава!
Окраса він в поліському вінку.
Несем красиво, щедро, величаво
Ми хліб і сіль гостям на рушнику.


|
Родиночка
Голубіє небо, неба синь.
Народились в мене дочка й
син.



Будем святкувати до зорі.
Приспів:
Роде мій, родиночко моя,
Там, де ти, мій роде, там і
я.
Тут моя великая сім’я,
Тут моя Вітчизна і земля.
Роде
мій, родиночка моя,
Тут
моя Вітчизна і земля.
Жайвір кличе в провесінь
весни.
Виростають дочки і сини.
І квітують ниви і поля,
І живем щасливо – ти і я.
Приспів.
Ми у цьому світі не одні.
Серед нас багато так рідні.
Голубіє небо, неба синь.
Народились в мене дочка й
син.
Приспів.
Людина і поет
Пам'яті Народного артиста України Івана Сльоти
Вже ліс цілує синій поділ неба.
Ще буде день, хоч хмара
снігова.
Бо у любові не вмира потреба,
Бо пісня ранку вічністю жива.
Приспів:
Пройдуть літа і холод, і
негоду,
І знов зайдуть в травневий
фіолет.
І піснею до рідного народу
Пригорнеться Людина і Поет.
Згорить у пальцях вруни сніг
холодний,
Зайде весна в засіяні поля,
І теплі очі в пору великодню
Стрічатимуть з польоту
журавля.
Приспів.
П'янку розмову солов'я і цвіту
До ночі будуть слухати сади.
Душа й земля не можуть
постаріти,
А пісня завжди виручить з
біди.
Приспів.
Де правда? Де брехня?
Чи правда головне нам? Що вона,
Коли вона гірка, до того ж чорна?
Де правда? Де брехня? З якого горна
Ми п’ємо кухоль терпкого вина.
Приспів:
В житті у нашім є багато станцій,
До правди і неправди цілий світ.
|

То людям вона стягує живіт.
Неправда нас терзає все життя,
А правда нас кидає на пороги.
Чи «соб» чи на «гаття» - одна
дорога,
Чи правди, чи гіркого каяття.
Приспів.
Щоб віншувати щастя на землі,
Нам треба, щоб не згіркла наша доля.
Щоб будяком не стати серед поля,
Ми мусим мати правди мозолі.
Приспів.
Пісня про пісню
Струна озвалась, затремтіла -
І звук розлився у зірки.
О, пісне, ти мені зоріла,
Мене чекала крізь роки.
Обоє
ми, любові жертви,
Ішли
крізь роки - хто за ким.
Мені
хотілось в пісні вмерти,
Та
як вмирати молодим?
Приспів:
Моя душа, співай, зорися,
Думки, ловіте звук октав!
Любове, озовися, любове,
озовися -
Я в серці жайворонком став.
Моя душа шукала душу
І музику на самоті.
Та істині поклявсь я сущій -
Поклявся пісні на хресті.
Я серцю не знайшов притулку,
Допоки не торкнувся струн...
А струни одізвались гулко,
І біль розвіявши, і сум.
Приспів.
Сивий ранок
Між горами - гори сиві,
Гори сиві і красиві.
Між горами, між горами
Сивий ранок поміж нами.
Приспів:
Сивий ранок, сивий ранок.
Обнімусь я наостанок

|

Із дівочими перстами.2 р.
Між горами наша доля.
Між горами наша воля.
Сивий вітер поміж нами
Стелить стежку рушниками.
Приспів.
Гори срібні, гори златні,
Гори сиві і булатні,
Гори білі, гори сині...
Очі юні і красиві.
Приспів .
Ти у сні посміхалась
Вальс
Найтепліші ночі - травневі.
Найтепліший спомин - це ти.
Під сузір'ям Діви і Лева
Ми шукали в серцях теплоти.
Приспів:
А уранці в обіймах туману
Пахло сонце на молоці.
|

На моїй чоловічій руці.
Пахло листям зелено-юним,
Світлячок розсипав бурштин...
І були дерева, як струни,
Ми між ними - один на один.
Приспів.
Ми шукали папороть з цвітом,
Духмяніло травня руно.
Ми вдихали сонячне світло
І пили ми червоне вино.
Приспів.
|
Крила
любові
Розділилися
ночі.
Розминулися
дні.
Твої
очі дівочі
Знов
наснились мені.
Твої руки і груди
Твої юні вуста.
І усюди, усюди
Твоя шаль золота.
Приспів:
А знов весна приходить
за зимою.
І я з тобою, мила, знов
з тобою.
Ніяка в світі не розлучить сила
Міцні в коханні, у любові крила...
Крила, крила...
За
гудками глухими
Пролетів
суховій.
Може,
я вже і сивий,
Як
туман, та я твій...
Засіяли дукати.
Заясніли мости.
Я не можу мовчати,
Коли поряд є ти.
Приспів.
Розділилися ночі.
Розминулися дні.
Твої очі хороші
Знов наснились мені.
Твої руки і груди
Твої юні вуста.
І усюди, усюди
Твоя шаль золота.
Приспів.

Золота моя
Дружині
Золота моя, сонетно-рідна,
Найчистіша з золотистих проб.
Ти мені - як свіжий вітер з
півдня
І з берези золотий пилок.
Мов
янтарна перша полуниця,
Мов
янтарна в променях роса.
І мені так
хочеться молитись
В
твої очі, ніби небеса.
Приспів:
А роки линуть, линуть,
линуть,
І роси стигнуть, стигнуть.
Та нам іще б, іще б устигнуть
Віддать тепло в дорогу сину.
А
роки линуть, линуть, линуть,
Та
нас вони вже не покинуть.
Бо
ми завжди у
ранки сині
Були
з тобою, жінко, сильні.
Я тебе не можу не любити
І уже не маю права, ні.
Золота моя, я хочу жити
У любові вічному вогні.
Золота
моя, сонетно-рідна,
Хай
златять мене твої літа.
Ти
мені – як
свіжий вітер з півдня,
Долі знак від Божого перста.
Приспів.
Цю жінку я люблю
Цю
жінку я люблю, немов зорю.
Вона
мені явилась в пору ранню.
Цю жінку, доленосницю мою,

Приспів:
Цю
жінку я люблю. Така моя любов
У
маках волошкова і шалена.
Любов
ця синьоока знов і знов
Безумно
кличе, тягнеться до мене...
Приспів.
Два
подихи - пронизливі свічки,
Два
втомлені - щасливі і лукаві.

У росах так багато толоки,
І
теплий глей ужалений руками.
Приспів.
Стрибають
на вітрах секунди трав,
У
сутінках проходить промінь тіні.

Цю жінку я люблю, бо я кохав
До
болю, до молінь, до клекотіння.
Приспів.
Дощ
весняний очиститься в сльозі,
Оставлять
зорі в травах білі ранки.
Цю
жінку я знайшов собі в грозі -

Чарівну, неповторну полісянку.
Приспів.
Другий
розділ
С добрым утром!
Луч солнца машет, как
десница,
Мир наполняя волшебством.
Все небо - будто взлет
жар-птицы
Над пробивавшейся листвой.
Припев:
Лазурь зажглась, как в
перламутре,
На землю благом воссияв,
И я сказал ей: " С
добрым утром!", -
Я на земле своей стоял.
И с веток ив слетела просинь,
И в роще свистнул соловей,
И по тропинкам к брегу лосих
Блеснул сползающий ручей.
Припев.
И я в рассветных звонких
трелях
Услышал жизни дивный горн.
В лучах, в ручьях и птичьих пеньях
-
Великий жизни перезвон.
Припев.
Душа
Сердца закованы молчаньем.
Земля вздыхает неспроста.
И слышатся нам крики чаек
Еще с распятия Христа.
Не
умолкают грозы, бури,
Дорогу
нашу бороздя.
Глоток
таинственной лазури
Мы
познаем лишь, уходя.
Немножко небо просветлело,
Но мрак действителен, как
боль.
Как разобраться в скорби
тела?
Жизнь - крестик? Крестик или
ноль?
Не
умолкая, пробуждая,
Не
уставая жить, дыша,
Жизнь
наша - будто эхо края
И
та ж таинственна душа.
Все больше алчущих победы.
Людей рассеянный поток.
Тот, кто идет за нами следом,
Идет на срезанный виток.
На
россыпь белую ромашки
Я
дал свой клятвенный обет:
Жить
только так, чтоб в жизни нашей
Нам
впереди струился свет.
Судьба моя
Судьба моя, ты многих
озарила.
Судьба моя, ты многих
превзошла.
Тебе ль бояться, что придет
Сивилла,
Тебе ль бояться, что наступит
мгла?
Припев:
Узнай меня по утреннему
своду,
По первым незабудкам, по
цветам.
Тебе я верю, как земля
народу,
Как небо - звездам, солнце -
небесам.
Судьба ведь тоже женщина, но
строже.
Ты должен посетить ее чертог.
Ты должен быть уверенным, что
Божий
Твой обозначен не истекший
срок.
Припев.
Когда же не смогу я
помолиться,
Коснуться пальцем утренней
строки,
Узнай меня, судьба моя, по
лицам,
Услышь меня в журчании реки.
Припев.
Искупление
Если брат, нанося обиды,
Не покается, согрешив,
Если друг станет хуже гниды,
Всех надежных друзей отшив,
Ты
себе в тишине сознайся:
Мир
покинутый - он и ты,

|
Но в дорогу не собирайся
Без
надежды и без мечты.
Если жизнь, распевая басни,
Извивается, изменив,
Если в душу залезли распри,
Но душою еще не сгнил,
Ты
не медли в лучах заката,
Соберись
ты душой вдвойне,

|
Обними ты друзей и брата,
Но не дай лишь
гореть войне.
Если грозы белеют, бури,
Всю историю излистав,
Если синий комок лазури
В чьем-то горле прожорлив
стал,
Ты
не бойся ни гроз, ни грома,
Искупи
ты за всех вину,

|
Потому что имеешь дома
Лишь
единственную страну.
Женщина для счастья
Как нам дышится теплой
весною!
Как поет нам весенняя ночь!
Хвойный запах под юной сосною
Невозможно в душе превозмочь.
Припев:
В твоих глазах так много
теплоты,
И так послушны рук твоих
запястья.
Была ты лучшей женщиной мечты,
А стала лучшей женщиной для
счастья.
Заболею тобою, идущей
Под весенний со мною венец.
Я весну сохраню в своих
чувствах,
Злату ночь для любимых
сердец.
Припев.
Как тебя в этот май не
запомнить
И прелестную женскую дрожь?
Был ли друг я? Наверно, любовник,
Ночь была, ведь была только
ночь...
Припев.
Пришедшему поколению
Века плывут, спеша разумно
жить,
Спеша мой ум и честь
увековечить.
|

Разглядывает облик человечий.
Припев:
Под вексель тихо тикают часы,
Идет и машет маятник свободы.
И свет нам нужен всем не для
красы,
А чтоб прожить оставшиеся
годы.
Душе открыт Вселенной лунный
взор,
Восхода торжество, прозренье
света,

|
Тепло земли и восхожденье гор,
И синий берег, вечный берег
лета.
Припев.
Созрели грозди света и добра.
Ведь сколько жизней, столько
и свечений.

|
Но, слава Богу, не кричим
"ура"
Перед лицом грядущих
поколений.
Припев.
Посвящение
афганцам
Расскажи-ка
мне, друг, о погибших,
Пусть
хоть память да будет свята.
На
земле нет ни бывших, ни лишних,
На
земле есть одна суета.
Припев:
Нет,
видать, и не будет покоя
Братским
душам, убитым вдвойне:
В
перестрелке последнего боя
И
в своей же, убитой, стране.
Горе
время лишь может умерить,
Поравнявшись
с землею сырой.
Но
земля не обязана верить,
Защищать
она может порой.
Припев.
Мы
не можем уйти от урона.
Но
судьба ли нам жизни считать?
Нам
глаза закрывают знамена,
Мы
подняться не можем и встать.
Припев.
Расстелите
на землю палатки,
Станьте,
как у родного стола,
И
по кругу из фляги солдатской
Помяните
всех павших солдат.
Припев.
Красное вино
Памяти героев, погибших
за Родину
Поднимемся…
Так требует обычай...
Земля
– последний дом, земля одна.
На
уровне плеча - и звезд, и лычек -
Все
молча выпьем целиком, до дна.
Припев:
А
час жестокий, молодость укравший,
Нам
позабыть уже не суждено.
Поклявшись
жить и помнить в битвах павших,
Мы
разливаем красное вино.
Так
надо, здесь не приняты расспросы.
Известий
больше в наших душах нет.
Одна
по кругу только папироса,
Один
лишь общий на земле букет.
Припев.
Мы
все к земле прижмемся низко - низко,
Ведь
здесь друзья лежат от тяжких ран.
Здесь
часовыми стали обелиски
Среди
цветущих утренних полян.
Припев.
И
если жизнь на время воцарилась,
Ничто
не угрожало буд-то бы,
Мы
знаем все: безумие свершилось,
Коль
жизни запечатаны в гробы.
Припев.
Плечо
Мои друзья, так надо
опереться
Порой на вас, но где же вы,
друзья?
Куда податься и куда мне
деться,
Когда вы лихо выбились в
князья?
Припев:
Нет-нет, я все имею, мне не
надо,
Хоть время так бывает
горячо...
|

Чтоб руку положил кто на
плечо.
Быть может, мало подносил я
тосты,
Не ловок был, как вы, и
неудач?
Для вас всегда все было очень
просто
Загнать в "девятку"
кепку, будто мяч…
Припев.
Иду пешком, а вы промчались
мимо,
Лишь пыль и гарь оставил мне
кортеж.
Мои друзья, так много было
грима
На ваших лицах дружбы и
надежд.
Припев.
Белая метель
Была
ты рядышком совсем.
Душа
сияла, как отрада.
И
только белая метель
В
глаза смотрела с винограда.
Припев:
Я не
могу так больше жить
С
собой и с чувствами благими.
Я не
могу тебя любить,
Я не
могу тебя любить,
Тебя,
любимую другими.
Уста
устали говорить,
Глаза
устали улыбаться.
И я
устал благодарить
Минуты
краденого счастья.
Припев.
Простил
я миру все грехи,
Тебя
простил с грехами всеми.
Остались
чувства и стихи,
Как
от любви желанной семя.
Припев.
Ах, весна!
Вновь надеждой весна нас
встречает.
Поутру еще блекнет мороз.
Но улыбка твоя восхищает,
И уста, будто бантики роз.
Припев:
Ах, весна, ах, весна,
Ты для сердца так нужна.
За улыбочку твою
Я тебя, весна, люблю.
Пусть трепещутся мысли -
осины
И расходятся наши пути,
Но в душе мы найдем своей силы
Перегоны судьбы превзойти.
Припев.
Мы холодные снежные мысы
Одолеем с тобой по весне.
Если ты меня, женщина,
слышишь,
То откликнись, любимая, мне.
Припев.
Верная
Часы
свиданий снизошли до чисел.
Весенних
мыслей улетает строй.
В
судьбе всегда есть кто-то третий - лишний,
Как
будто тень за каменной стеной.
Припев:
Лишь
ты, любовь, одна на свете,
Ты
не бываешь в жизни третьей,
А
лишь желанной и только первой,
И
лишь единственной, и верной.
Как
воскресают прерванные встречи
Из
памяти лазурных прошлых лет,
Твои
в объятьях пламенные плечи
Поют
мне многозначащий ответ.
Припев.
Часы
свиданий назначает вечер,
И
свет горит в бокалах куполов.
Еще
ведь не было последней встречи.
И не
было еще последних слов.
Припев.
Счастье
Когда
от боли мой застынет глас,
И
путь мой поползет к тебе, как полоз,
Тогда
к тебе приду в последний раз,
Чтобы
услышать твой любимый голос.
Припев:
И я
приму любовь, как омут страсти,
И
разорву судьбу свою на части.
Чтоб
не было в любви моей несчастья,
Я
испытаю жизнь свою на счастье.
Когда
освободимся мы от снов,
И станем перед жизнью на колени,
То
нас поднимет до небес любовь
И
никакая боль не одолеет.
Припев.
И
засияет радуга весной,
Вновь
запылает серебристый иней.
А
уголек любви, любви святой
Нам
станет светом жизненных идиллий.
Припев.
Фрагменти творчого шляху поета
Володимира
Базелюка
За робочим столом
Володимир Олександрович Базелюк народився 28 березня 1961 року в с.
Мальованка Шепетівського району на Хмельниччині. Поет. Автор п'яти поетичних
книг: "Воскресіння" ( 1997), "Батьківщина"(2007), "Кольори
троянд" (2008), "Аура любви"( 2010), "Романівські
сонети" ( 2012).
Член
Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури та
Національної спілки журналістів України. Відмінник освіти України.
Фрагменти
творчого шляху композитора
Олеся
Коляди
Олесь Коляда нагороджений численними грамотами,
подяками, відзнаками, преміями, серед яких:
1969 р. - переможець Всеукраїнського конкурсу молодих
виконавців на народних інструментах.
1972р. - лауреат республіканського фестивалю мистецтв
Української PCP. Нагороджений медаллю фестивалю.
1973р. - лауреат Всесоюзного телевізійного конкурсу
«Молодые голоса».
1978р. - удостоєний звання лауреата Другого
Всеросійського конкурсу на краще виконання радянської пісні «Сочі-78».
1983р. - нагороджений Почесною грамотою ЛКСМ Білорусії
(за велику роботу по пропаганді російської і білоруської пісні, високу
професійну майстерність та активну участь в обслуговуванні ударних
комсомольських будов).
1984р. - у складі ансамблю «Сябри» за велику роботу по
пропаганді радянського мистецтва та естетичному вихованню трудящих нагороджений
Почесною грамотою Верховної Ради Української PCP (за постійну участь у
Міжнародному фестивалі «Київська весна»),
1984р. - удостоєний Премії ЛКСМ Білорусії.
1996р. - переможець Другого Всеукраїнського конкурсу
на краще виконання української пісні «Боромля-96».
1997р. - перемога в хіт-параді «Мелодія-97» з піснею
на вірш Миколи Сингаївського «Самота».
1998р. -
переможець регіонального конкурсу композиторів «На Чорнобиль журавлі летіли» з
піснею на вірш Анатолія Кондратюка «Конвалія в росі».
1999р. -
нагороджений грамотою українського Центру спорту інвалідів за пісню-гімн
спортсменам-інвалідам України.
1999р.-
подяка Міністра культури і мистецтв України.
2000р. -
лауреат Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний
вернісаж» (пісня на вірш Вадима Крищенка
«Я хочу сказати» отримала гран-прі).
2000р. -
диплом Всеукраїнського фестивалю моно-мистецтв «Розкуття» у трьох номінаціях
(засновник - заслужений артист України Володимир Смотритель).
2001р. -
лауреат IX фестивалю військово-патріотичної пісні ВПС «Крила України».
2002р. -
подяка Української Національно-культурної автономії Санкт-Петербургу (за
значний особистий внесок сприянню збереження та відродження української
культури, традицій і звичаїв в Санкт-Петербурзі.
2002р. -
перемога на Всеукраїнському радіофестивалі-конкурсі «Пісня року» з піснями на
вірші Віктора Башинського «Білий вальс» та «Чекання».
2002р. -
диплом Всеукраїнського фестивалю моно-мистецтв «Розкуття» у трьох номінаціях
(засновник - заслужений артист України Володимир Смотритель).
2004р. -
подяка Київської організації Національної спілки письменників України.
2004р. -
нагороджений грамотою служби безпеки України.
2006р. -
нагороджений дипломом фестивалю дитячої творчості «Мамині зіроньки - 2006» (за
найкращі дитячі пісні та високопрофесійне аранжування).
2006р. -
диплом Всеукраїнського фестивалю моно-мистецтв «Розкуття» у трьох номінаціях
(засновник - заслужений артист України Володимир Смотритель).
2008р. -
лауреат Поліського літературно-музичного фестивалю «Розстріляна молодість»
(диплом та почесна відзнака фестивалю).
2008р. -
почесний диплом лауреата II Всеукраїнського фестивалю-конкурсу військово- патріотичної
пісні «Афганістан звучить в моїй душі» (Перша премія серед професійних
виконавців).
2008р. -
переможець Всеукраїнського конкурсу композиторських талантів «Спалахи багаття»
(в чотирьох номінаціях).
2009р. -
лауреат Поліського літературно-музичного фестивалю «Розстріляна молодість»
(диплом та почесна відзнака фестивалю).
2010р. -
відгук-подяка Спілки письменників Росії в Латвії та Союзу письменників Росії.
2010р. -
лауреат І Міжнародного фестивалю афганської та військово-патріотичної пісні
«Дорога надії - 2010».
2011р. -
диплом Всеукраїнського фестивалю військово-патріотичної пісні «Солдати XX
століття за мир на планеті в XXI столітті».
2011р. -
подяка Міністра оборони України (за багаторічну бездоганну працю, старанність,
розумну ініціативу та високий професіоналізм).
2011р. -
лауреат Всеукраїнського літературно-музичного фестивалю «Розстріляна молодість»
(диплом та почесна відзнака фестивалю).
2011р. -
рішенням Президії української спілки ветеранів Афганістану
(воїнів-інтерцаціоналістів) нагороджений медаллю «За заслуги» (за цикл пісень
«Афганская боль»).
2011р. -
переможець Всеукраїнського конкурсу військово-патріотичної пісні «Озброєні
піснею, покликані маршем» (під патронатом Міністерства оборони України).
2011р. –
Подяка від імені оргкомітету ІІ Міжнародного фестивалю афганської та
військово-патріотичної пісні «Дорога надії-2011» за допомогу в організації
програми фестивалю (від Спілки учасників бойових дій в Афганістані м. Вінниця).
2012р. -
Почётная грамота Совета Межпарламентской Ассамблеи государств-участников
Содружества Независимых Государств (за активное участие в деятельности
Межпарламентской Ассамблеи СНГ и её органов, вклад в укрепление дружбы между
народами государств-участников Содружества). Награждён серебряной медалью.
2013р. –
переможець Всеукраїнського конкурсу «Києве мій» за кращу пісню про м.Київ.
2013р. –
Міжнародна нагорода Асамблеї незалежних держав – Знак «За заслуги в развитии
культуры и искуства»
2014р. –
Диплом Лауреата премії «Смарагдова ліра» у номінації «Музика» (як композитор).
2014 рік
– рішенням журі Українського фонду культури та Української асоціації
письменників художньо- соціальної літератури нагороджений медаллю та дипломом
лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського у
номінації «Пісенна творчість» за збірку пісень на вірші Миколи Сингаївського
«Реквієм Чорнобривцю» та пісенну лірику останніх років.
2014 рік
– нагороджений дипломом та відзнакою лауреата премії «Смарагдова ліра» у
номінації «Музика» (як композитор). Державна Прикордонна служба України.
2014 рік
– нагороджений грамотою Житомирської
обласної ради та цінним подарунком за багаторічну сумлінну працю,
високий професіоналізм, активну життєву позицію.
2014 рік
– нагороджений почесною грамотою Бердичівської районної ради за багаторічну
сумлінну працю, професійну майстерність, збагачення сучасного мистецтва новими
творчими ідеями.
2014 рік
– рішенням Журі Української Асоціації Письменників нагороджений медаллю та
дипломом лауреата літературної премії «Гілка Золотого каштана» у номінації
«Пісенна творчість» за збірку пісень на вірші Миколи Сингаївського «Реквієм
Чорнобривцю».
2014 рік
– нагороджений Почесною грамотою та відзнакою Українського Фонду Культури (за
активну творчу, громадську та благодійницьку діяльність на ниві відродження і
розвитку національної культури).
2015 рік
– ім’я Бердичівського композитора Олеся Коляди золотими літерами занесено в
«Енциклопедію сучасної України» (том 13).
2015 рік
– за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження
духовності та культури українського народу нагороджений медаллю «Почесна
відзнака».
2015 рік
– рішенням міської ради міста Коростень нагороджений відзнакою «За заслуги
перед містом».
2015 рік
– нагороджений дипломом за перше місце у конкурсі композиторів Житомирщини
«Аколада» номінація «Хорові твори».
2015 –
нагороджений відзнакою року у напрямку «Бердичів – муза для митця».
Олесь Коляда -
член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури та член
Національної спілки журналістів України. Все своє життя, займаючись творчою,
просвітницькою, журналістською роботою, він паралельно професійно працює
майстром-реставратором, настроювачем музичних інструментів. Варто також
зазначити, що серед його численних співавторів є найкращі українські поети:
Леся Українка, Володимир Сосюра, сучасні поети: Борис Олійник, Микола
Сингаївський, Михайло Ткач, Микола Луків, Вадим Крищенко, Ганна Чубач, Іван
Сльота, Михайло Шевченко, Олександр Бакуменко, Леонід Федорук, Михайло
Пасічник, Анатолій Кондратюк...
Олесь Коляда
автор понад півтори тисячі творів різного стилю, характеру та напрямку,
переважна більшість яких – циклічна музика. А це різноманітні пісенні цікли,
романси, хорова музика, музика до документальних кінофільмів, етюди для баяна
та акордеона, фортепіанна музика. Олесь Коляда також являється автором
численних аранжувань творів для багатьох українських виконавців.
Вийшли в світ його численні авторські
збірки пісень, серед яких: «Моїй Україні», «Моя душа», «Мій Бердичів», «Пісні
для української родини» - вид. м. Київ, «Прінт-експрес 2000р.).
«Порцелянове диво» (вид. м. Бердичів,
2003р.),. «Дарунок Карпатському краю», «Реквієм Чорнобривцю» (вид. м. Бердичів,
ПП Сінельникова» 20013р.), «Мисс жена» (вид. «Вінниця» 2007р.), «Уклін матерям»
(вид. «Вінниця» 2007р.), «Веселочка», «Первоцвіт», «Джерельце» (вид. м.
Бердичів 2004р:), «Воспоминания» (вид. м. Бердичів ПП Сінельников,
2012р.), «Є такий завод» (вид. м. Бердичів 2003р.), «Песни на стихи Сергея
Войтюка» (вид.м. Бердичів, 2008 р.).
Крім того, його пісні видані у збірках
його співавторів:«Я
собі не зрадив» - авт. Антон Малиновський, (вид. м. Житомир «Полісся, 2000р.),
«Місяць Пречистої Діви» - автор Світлана Травнева (вид. м. Вінниця
«Континент-прім» 2006р.), монографія «Золоті сторінки спортивної Житомирщини» -
автор Ілля Опанащук (вид. Житомир, «Полісся» 2011р.), монографія «Золоті
сторінки спортивної Житомирщини» - автор Ілля Опанащук (вид. м. Житомир
«Полісся» - 2005р.), «Все починається з любові» - автор Віктор Башинський (вид.
м. Житомир «Полісся» 2003р.), «Ідемо в храм чарівний» - автор Віктор Башинський
(вид. м. Житомир «Полісся» 2004р.), «У пісні вічності душа» автор Олександр
Бакуменко (вид. м. Київ, «Альтерпрес» 2005р.), «Усі ми прагнемо любові» - автор
Вадим Крищенко (вид. м. Київ, «Книга» 2003р.), збірка - «Тривоги зраненої
кобзи» (вид. м. Житомир, обласна друкарня).
Поет
Володимир Базелюк,
композитор
Олесь Коляда,
Прийдешньому поколінню
Збірка
пісень
набір нот - Сергій Тетенко
Відповідальна
за видання: Мельникова-Левчук І.В.
Підписано
до друку 02/03-2016р. Тираж 300 прим.
Зам.
№ 16/03-02
Видавець:
ФОП Мельник М.В.
вул.Європейська 8, тел.: (04143) 2 67 16
Свідоцтво суб’єкта видавничої
діяльності ДК 4615 від 10.09.2013р.